Як стати магістром

Аспирантура - детский сад

ped4enko — Sat, 11 Oct 2014 17:52:44 GMT

Как много общего между детским садом и аспирантурой!

Інформація щодо засідань та рішень Атестаційної колегії

ped4enko — Sun, 27 Jul 2014 12:56:36 GMT

http://www.mon.gov.ua/ua/activity/563/informatsiya-shchodo-zasidan-ta-rishen-atestatsijnoji-kolegiji/

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ДИСЕРТАЦІЙ ТА АВТОРЕФЕРАТІВ ДИСЕРТАЦІЙ

ped4enko — Sun, 13 Oct 2013 08:53:14 GMT

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ДИСЕРТАЦІЙ ТА АВТОРЕФЕРАТІВ ДИСЕРТАЦІЙ

Вимоги

Бюллетень ВАК України, № 6, 2007 (зміни – № 3, 2008)

Наука в Україні

ped4enko — Thu, 06 Dec 2012 10:11:49 GMT

Видатний російський фізик, лауреат Нобелівської премії В.Гінзбург в одному зі своїх останніх інтерв'ю підкреслив: «... майбутнє людства і Росії визначається наукою. За 400 років з часів Галілея, першого в сучасному розумінні вченого, у світі відбулися неймовірні зміни. Наука формує світ більшою мірою, ніж будь-яка інша область. Політикам необхідно це зрозуміти і підтримувати науку щедро і розумно ». Цей заклик перегукується з висловленням великого Луї Пастера: «Наука повинна бути самим піднесеним втіленням Вітчизни, бо з усіх народів першим завжди буде той, хто випередить інших в області думки і розумової діяльності». У мене ж складається враження, що далеко не всі поділяють цю думку, у тому числі - наші політики. У них свої турботи, і складно сподіватися, що в найближчі роки їм вистачить розуму зрозуміти, наскільки сумне майбутнє чекає суспільство, в якому наука та освіта залишаються без уваги його вождів.

Наважуся навіть сказати більше: всякий неупереджений спостерігач може легко переконатися, що, всупереч гучним словам, не наука, а лженаука в Україні розцвіла і міцно проторувала шлях у всі офіційні інстанції. Керівні органи підтримують і заохочують релігійні погляди, які фактично перетворилися на державні і не залишають осторонь ні середню школу, ні армію. Гороскопи, віщуни, шарлатани-цілителі і т.п. полонили екрани ТБ і так звані серйозні ЗМІ, а науковий світогляд і атеїзм шельмуються з усіх боків, не знаходячи підтримки у суспільстві. Виникає питання: хіба не соромно, що таке відбувається в Україні, нещодавно вважає себе країною, яка найбільше читає, освіченої та науково розвинутої? У нас наука (насамперед фундаментальна) і її носії - вчені і педагоги - знаходяться серед принижених верств суспільства. Зрештою, науково-освітня сфера перестала бути престижною як сфера діяльності або працевлаштування. А її талановиті представники, які отримали освіту, тікають з країни, тому що вже засвоїли, що тут ті, хто отримав нове знання, навряд чи досягнуть хоча б середнього рівня життя і ніколи, підкреслюю - ніколи! - Не зароблять на власне житло. Цей так званий відтік мізків має очевидні наслідки - брак кваліфікованих кадрів, без критичної маси яких рішення накопичених економічних і соціальних проблем або здійснення глибинної модернізації стає утопією.

Як член президії НАНУ, де обговорюються найбільш актуальні питання розвитку нашої науки, свідчу, що останнім часом чи не головний серед них - питання фінансування, катастрофічна нестача якого небезпечна для наукової сфери в цілому. У поточному році ситуація загострилася настільки, що багато установ повинні переходити на неповний робочий день, скорочувати персонал. Вважаю це неприпустимим. При цьому проголошуються такі гасла: «Запропонуйте небудь корисне, і тоді держава знайде можливості для належної підтримки». Тобто НАНУ закликають зосередитися тільки на дослідженнях суто практичного спрямування. А фундаментальна наука - математика, фізика, хімія, біологія, - результатом якої є «тільки» публікації, може почекати або взагалі не дуже-то й потрібна.

Мушу наголосити, що носії таких поглядів не розуміють місця науки в сучасному світі, оскільки її користь не зводиться тільки до створення нових технологій або продуктів, хоча без цього неможливо. Головне призначення науки - отримання нових знань, що - і це зрозуміли в багатьох країнах - є ключовим фактором для функціонування держави та її стратегічної безпеки. Тільки наукові дослідження світового рівня стають запорукою відтворення кваліфікованих кадрів, у тому числі тих, хто знайомий з високими технологіями. Буквально на наших очах сильна наука з'явилася в країнах, де до недавнього часу її не було і де темпи її розвитку вражають: Японія, Китай, Південна Корея, Бразилія, Індія, Фінляндія і т.п. Держави, які сподіваються отримувати наукову інформацію ззовні, приречені на відставання. Тому недалекоглядно вважати пріоритетними тільки ті наукові напрямки, які нібито будуть приносити безпосередню практичну користь. Іноді науки, далекі від практичних потреб, стають першочерговими для самого існування країни. Згадаймо приклад ядерної фізики і досить негативне ставлення до неї перед Другою світовою війною. Тому політика концентрування коштів тільки на прикладних роботах може обернутися небезпекою для такої великої країни, як наша. При цьому ми втрачаємо і можливість відкрити щось нове, прирікаючи себе на вічне відставання.

Слід також чітко визнавати, що наука - не тільки питання грошей. Перш за все це питання системи людських цінностей, особистісної та колективної моралі, правильного світорозуміння, а також - нормального клімату в суспільстві. Ще одна передумова розвитку науки - можливість зберігати (в людських масах) почуття власної гідності, щоб хоч іноді на ключове питання «Хто правий?» Було дано відповідь по суті. Це, нарешті, і елементарна чесність перед громадянами, яку вони повинні усвідомлювати як один з пріоритетів, оскільки в науці дуже багато що тримається на довірі як суспільства до вчених у цілому, так і між вченими зокрема.

Знаючи про мізерному бюджеті НАН України, хочу запитати у народних депутатів, які його приймали, чи не вважають вони її співробітників аматорами, за аналогією, наприклад, з футболом. Тобто чи може якась аматорська команда сперечатися на рівних із грандами, чий бюджет на порядки більше? Для футболу відповідь очевидна. Так і в науці: якщо її частка становить менше 1% ВНП, вона втрачає конкурентоспроможність і вмирає. Це добре зрозуміли в ЄС або США, де на науку йде від двох до трьох відсотків - і це тільки ВНП! Навіть при цьому третина (31%) європейців вважають фінансування науки в ЄС недостатнім і тільки 7% - високим. Показово, що в 2010 р. Європарламент прийняв стратегію «Європа 2020», згідно з якою відсоток ВНП на наукові дослідження в країнах ЄС повинен становити не менше 3%. Нам би таких депутатів, тому що наші вкотре проголосували за приблизно 0,3%! Коментарі, так би мовити, зайві ...

Ставлення до науки українського істеблішменту позначається і на ставленні до неї суспільства: наукою цікавляться тільки близько 1% (!) Українців, в той час як в Європі таких 79%, що більше, ніж зацікавлених спортом (65%), культурою (69%) або політикою (68%). Привертає увагу і той факт, що повага до вчених висловлюють 75% людей, а 72% вважають, що саме наука забезпечить поліпшення їхнього життя в майбутньому.

У минулому році дві закордонні групи аналітиків (від інформагентства Thomson Reuters та від Національного наукового фонду США) оприлюднили звіти про стан науки в країнах Східної Європи. Всупереч популярній тезі про покращення ситуації в українській науці (особливо щодо фінансування), показники по ряду ключових позицій виявилися досить невтішними. Перш за все вражає сумний факт скорочення загальної чисельності наукових співробітників (за останні 10 років приблизно на 1-2% в рік). Такі ж країни, як США, Японія, ЄС, Південна Корея, Китай, невпинно збільшують цей показник. Зменшилася також загальна кількість публікацій: за цим показником Україну вже випередила Бразилія. Головну причину занепаду автори вбачають в неадекватному фінансуванні, на що, зокрема, всі роки незалежності підкреслює НАНУ.

Як активний учасник різноманітних наукових досліджень в галузі фізики можу уявити, як успішно розвиватиметься країна, яка не економить на них. Так само неважко окреслити плачевні перспективи країни, у якій наука стала другорядним чинником її розвитку. Тому, знаючи не з чуток про стан справ з наукою і освітою в Україні, беру на себе відповідальність прогнозувати: якщо наявні тенденції не будуть свідомо і рішуче зламані вищим керівництвом держави, яке - ще раз підкреслю - поки що практично нічого не робить в цьому напрямку , передовий Україна не буде ніколи і безповоротно зникне з наукових карт світу.

Проблема розвитку науки стоїть у багатьох індустріальних країнах (включно з «вісімкою»). Їх вчені стривожені труднощами з отриманням коштів, викликаними та могутністю бюрократичних структур, і слабкістю політичних діячів, і традиціями. Так, звичайний західний професор витрачає не менше двох третин свого робочого часу на написання грантів, тому по цій позиції брати з них приклад не слід. Але їх рятують незрівнянно більші загальні засоби, що дозволяють залучати до досліджень найталановитіших фахівців з будь-якого куточка світу, справедливо оплачуючи їм, як правило, ненормований, але завжди добросовісну роботу. Ми, навпаки, повинні відійти від майже суцільної зрівнялівки і знайти власні шляхи розвитку.

Розраховувати в цій справі на держструктури не доводиться. Тоді залишається бізнес. На нього можна було б покластися, якби в Україні існувало законодавство щодо ринку інтелектуальної власності. Про розширення співробітництва вчених і бізнесменів не говорить тільки лінивий, але віз і нині там, і у нас практично немає законів, які стосувалися б інноваційних або технологічних центрів з високим ризиком, де практично завжди триває пошук з бажаним, але не гарантованим свідомо результатом. Тут повинна була б включитися ВР України, хоча не все так просто. З одного боку, деякі народні депутати розуміють, що інвестування в науку - це єдина умова зростання ВНП, а з іншого - правила заохочення бізнесу до довгострокових інвестицій ще не написані. При цьому не секрет, що бізнес підтримує ту чи іншу справу тільки за умови отримання швидкої вигоди. Прийшов час для ще більш безотлагальной мети - вирощування нового покоління бізнес-еліти, яка знала б толк в комерціалізації саме інновацій і твердо засвоїла, що наука - фундамент, на який спирається поліпшення стандартів життя. Останні, зокрема, потребують зміни структури економічних витрат в Україні, де тільки 15-20% припадає на заробітну плату (в розвинених країнах її частка становить 60-70%), чого не зробити, не спираючись на знання. За різними експертними оцінками, приблизно до 2015-2020 рр.. в світі буде сформований ринок VII технологічного укладу, де інтелектуальні вироби стануть основними об'єктами продажу. Вже тепер у передових країнах їх частка становить 25 - 30%, а буде - 70 - 80%.

Звичайно, рятувати науку треба. Але надзвичайна складність завдання полягає в тому, що в 2012 р. пояснювати пересічному платнику податків значення для держави науки і освіти набагато складніше, ніж 10-15 років тому. В Україні виросло покоління людей, для якого інтелект не є суспільним пріоритетом, а, скажімо, звання «професор» не еквівалентно щирому повазі з боку громадян і нормальному життєзабезпеченню його носія з боку держави. Товариство взагалі звикло жити без науки, а певною мірою - і без культури, тому мої слова однаково стосуються когось, хто займається по-справжньому розумовою працею. Для підвищення ролі освіченої людини треба узаконити таку зарплату наукового співробітника або викладача, яка була б вищою за середню в місці розташування наукової установи чи закладу освіти. Побутова невлаштованість і житлове питання - ось наріжні фактори рішення проблеми старіння кадрів. При цьому обов'язково мають виділятися кошти на обладнання. Якщо цього не зробити, наука остаточно деградує, і про неї в нашій країні можна буде забути.

за матеріалами публікації Вадима Локтєва, академіка-секретаря Відділення фізики і астрономії НАН України у газеті "Дзеркало Тижня"

Нові вимоги до кандидатів та докторів

ped4enko — Wed, 21 Nov 2012 15:12:24 GMT

За наказом №1112 МОНМІС від 17 жовтня 2012 року

Вимоги до опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук;
2. Установити, що:

2.1 за темою дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук необхідна наявність не менше 20 публікацій у наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України та інших держав, з яких:
- не менше чотирьох публікацій у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз;
- не більше п’яти публікацій в електронних наукових фахових виданнях;
- у галузях природничих і технічних наук замість трьох статей можуть бути долучені три патенти на винахід (авторські свідоцтва про винахід), які пройшли кваліфікаційну експертизу і безпосередньо стосуються наукових результатів дисертації (за наявності);

2.2 за темою дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук необхідна наявність не менше п’яти публікацій у наукових (зокрема електронних) фахових виданнях України, з яких:
- не менше однієї статті у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включені до міжнародних наукометричних баз;
- одна із статей може бути опублікована в електронному науковому фаховому виданні;
- у галузях природничих і технічних наук замість однієї статті може бути долучений один патент на винахід (авторське свідоцтво про винахід), який пройшов кваліфікаційну експертизу і безпосередньо стосується наукових результатів дисертації (за наявності);

2.3 у разі підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук на правах рукопису необхідна наявність (для гуманітарних і суспільних наук, за винятком дисертацій з історичних наук за спеціальностями 07.00.04 «Археологія», 07.00.09 «Антропологія») опублікованої без співавторів монографії обсягом не менше 10 обліково-видавничих аркушів, яка містить власні результати наукових досліджень здобувача і відповідає Вимогам до опублікованої монографії, що подається на здобуття наукового ступеня доктора наук, затвердженим цим наказом.

3. Спеціалізованим вченим радам при прийнятті до розгляду дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата наук враховувати вимоги цього наказу.

Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім абзацу другого підпункту 2.1 пункту 2 та абзацу другого підпункту 2.2 пункту 2, які набирають чинності з 01 січня 2013 року.

Вимоги до опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук

За темою дисертації зараховуються публікації:
- з наведенням обґрунтування отриманих наукових результатів відповідно до мети статті (поставленого завдання) та висновків;
- у наукових періодичних виданнях України до травня 1997 року за умови повноти викладу матеріалів дисертації, що визначається спеціалізованою вченою радою;
- у наукових фахових виданнях, які на дату їх публікації були внесені до Переліку наукових фахових видань України, затвердженого в установленому законодавством порядку;
- у наукових періодичних виданнях інших держав за умови повноти викладу матеріалів дисертації, що визначається спеціалізованою вченою радою;
- у кількості не більше однієї статті в одному випуску (номері) наукового фахового видання.
За темою дисертації не зараховуються публікації, в яких повторюються наукові результати, опубліковані раніше в інших наукових публікаціях, що ввійшли до мінімальної кількості публікацій за темою дисертації.

Завантажити Наказ №1112

мудрість

ped4enko — Tue, 22 Mar 2011 13:04:30 GMT

Не знаю, якою зброєю будуть
воювати у третій світовій
війні, але у четвертій у хід
підуть палиці та каміння.

А. Ейнштейн

мудрість

ped4enko — Tue, 22 Mar 2011 13:00:57 GMT

Користь, яку вчений як такий
приносить нації, вимірюється
кількістю нових знань, якими
він її збагачує.

Дж. Максвелл

Організація Самостійної Роботи Студентів

ZIDAN — Thu, 17 Feb 2011 10:20:32 GMT

Для того щоб успішно змусити себе займатися самостійною роботою в першу чергу необхідно точно спланувати свій робочий час. Виділити 3-4 години на день для самостійної роботи - саме цей час необхідний для вивчення та аналізу додаткового матеріалу.

Матеріал треба не тільки побіжно прочитати, найголовніше його зрозуміти!! Планувати свій розклад слід не на весь рік, а на семестр (розклад як правило складають на один семестр вперед), а також обов'язково щодня з вечора наступного дня (для оперативної коригування).

Увечері кожного дня також слід підводити підсумок вашої самостійної роботи. Необхідно уважно перевірити чи все зроблено за вашим планом, якщо що то не зроблено обов'язково виділіть додатковий час для завершення роботи, а також подальші чому це не зроблено, і що необхідно зробити щоб подібне не сталося повторно.

Побудова Презентації

ZIDAN — Thu, 17 Feb 2011 10:16:17 GMT

Практично для будь-якого виду бізнесу презентація є невід'ємною частиною. Презентація - не тільки відмінний спосіб продемонструвати вашу пропозицію, але й гарний спосіб заявити про себе. Питання полягає в тому як провести презентацію максимально ефективно і інформативнішою.

Підготуйте грунт для презентації.

Для початок необхідно представитися, це допоможе зробити презентацію менш офіційною і сухий, все таки презентація це якогось роду шоу. Навіть у випадку якщо ви виступаєте не один, уявіть всю свою команду. Це добре розрядить обстановку і люди встигнуть підготуватися для спілкування.

Після того як ви представилися перед аудиторією необхідно провести короткий огляд вашого продукту (чи пропозиції). Можна розповісти історію створення, призначення продукту (цілі речення). Короткий огляд не варто розтягувати більш ніж на 3-5 хвилин, якщо короткий огляд буде тривати довше, ваші слухачі втратять увагу та інтерес до вашої презентації.

Після огляду необхідно коротко розповісти структуру вашого виступу. Робиться це для того, щоб ваші слухачі мали уявлення про хід вашої презентації, могли заздалегідь готувати вам питання, а також могли орієнтуватися у вашому доповіді.
Вся підготовка до основної частини не повинна займати більше 5-7 хвилин, інакше слухачі занудьгують.

Говоріть повільно і виразно.

Виступаючий людина повинна говорити виразно і зрозуміло. Під час презентації багато доповідачів роблять величезну помилку не роблячи пауз в оповіданні. Прагнучи викласти якомога більше інформації ми забуваємо про слухача, а він у свою чергу забуває про виступаючому, оскільки не може сприймати ваш розповідь з-за високого темпу розповіді
Навчіться робити паузи, вставляйте свої коментарі в розповідь, робіть висновки в кінці речення, це допоможе аудиторії усвідомити і зрозуміти ваш розповідь, навіть у тому випадку якщо вони що або пропустили.

Розряджайте обстановку.

Не в жодному разі не можна ставитися до презентації як якийсь рутинній роботі, презентація повинна добре запам'ятався, інакше ви просто втратите час.
Монотонний і сухий розповідь ніколи не сподобається слухачеві, яким би інформативним і корисним він не був. Будьте розкутою, приводьте приклади з життя, але не варто розповідати анекдоти не по темі, адже ви серйозна людина, чи не так?

Не забувайте що ви не одні.

Ніколи не забувайте що у вас є аудиторія. Втягуйте її в діалоги і суперечки. Задавайте питання якщо це доречно. Намагайтеся задіяти якомога більше народу у вашій презентації. Людина який брав участь у вашій презентації, ніколи не забуде про тему вашої доповіді.

Дистанційне навчання

ZIDAN — Thu, 03 Feb 2011 19:01:17 GMT

Дистанційне навчання - коли то це вираз було незрозумілим навіть для багатьох професорів (не кажучи вже про звичайних людей), було багато суперечок з приводу того, що дистанційне навчання м'яко кажучи марна трата часу.

Але час показав що таке навчання має право на існування, адже не дарма швидко розвиваючі країни моментально взяли на озброєння новинку і активно використовують таку форму навчання.

Особливо дистанційне навчання користується попитом серед людей у яких немає можливості не те що ходити кожен день на пари (очне відділення), а навіть приїхати здати сесію (заочне відділення). Пенсіонери, домогосподарки, інваліди та працюють співробітники все частіше і частіше обирають саме таку форму навчання.

Переваги дистанційного навчання полягає в тому, що ви можете самостійно вибирати час навчання, фахівця який вам буде викладати, ціна для багатьох також має важливе значення, адже для дистанційного навчання не потрібно платити за дорогу оренду приміщення. Потрібен лише комп'ютер і підключення до інтернету.

На закінчення варто сказати що дистанційне навчання - відмінна альтернатива класичному навчання. Уже зараз з'являється немаленька конкуренція між дистанційним і класичним навчанням.