| Задовольняючи свої потреби, люди мають справу не лише з природою, яку використо¬вують, пристосовують до своїх вимог, а також з так званою "другою природою", тобто з тим, що вони створю¬ють. Між людиною і тим, що вона створює, діють взаємозумовлені, досить складні діалек¬тичні зв'язки, які значною мірою змінюють умови її життєдіяльності.
Сучасне виробництво характеризується не лише матеріальними, а й духовними факторами, поєднанням науки й виробництва. Обов'яз¬ковими елементами виробництва виступають результати науково-тех¬нічних досліджень, нові технології, наукові програми, тощо. Величезну роль у виробництві відіграє наука. Безпосереднім виявом цього стану є науково-технічний прогрес (НТП), який перетворився в головний чинник економічного прогресу. Сучасний етап НТП прийнято на¬зивати науково-технічною революцією (НТР).
Науково-технічний прогрес — це поступальний рух науки і техні¬ки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспіль¬ного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, це закономірність розвитку матерільного виробництва, результатом якої є послідовне вдоскона¬лення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.
Науково-технічна революція – це більш вузьке поняття. Вона являє собою одну із стадій чи форм НТП, коли він набуває прискореного, стрибкоподібного характеру. Виявом науково-технічної революції є докорінна перебудова всієї технічної і технологічної основи вироб¬ництва, його організації й управління, які здійснюються на базі прак¬тичного використання фундаментальних відкриттів сучасної науки.
Однією з обов'язкових умов визначення етапів науково-технічної революції є чітке визначення її сутності. З'ясування сутності НТР дає змогу уявно охопити і усвідомити в цілісності її масштаби та основні етапи розгортання, а також своєрідність її здійснення та соціальні наслідки.
Необхідно звернути увагу на значення і роль трудової людської діяльності в процесі розвитку науки і техніки. При цьому розвиток техніки слід розгля¬дати не як самостійний, сам по собі, а через призму людської актив¬ності. В результаті прогресу техніки дедалі більше функцій передається техніці, машині. Можливий такий стан, коли людина в кінцевому рахунку вийде з безпосереднього процесу виробництва і замість того, щоб бути головним елементом процесу виробництва, стане поряд із цим процесом. Отже, розглядаючи сутність НТР, необ¬хідно враховувати цей бік явища, а саме — зміну місця та ролі люди¬ни в процесі виробництва, що відбувається в результаті технічного прогресу.
Важливою є органічна єдність науки та техніки в про¬цесі їхнього розвитку. Сучасна техніка і технологія немислимі без втілення в них наукових досягнень. Якщо в минулі часи наука висту¬пала як самостійна сфера діяльності, незалежна від інших чинників суспільного життя, то з певного часу вона починає входити в тісний зв'язок з іншими сферами діяльності людини. Особливо зростає її взаємозв'язок з виробництвом, технікою.
Правда, наукові відкриття далеко не завжди стають оперативним надбанням виробництва. Відомо, що практична реалізація ідеї одержання фотографічного знімка відбулася лише через 100 років , ідея телефону — через 56 років, радіо — через 35 років, радара — 15 років, телебачення — 14 років, атомна бомба була створена через 6 років після теоретичного обгрунтування можливостей її створення. Але, як бачимо, спостерігається тенденція до скорочення часу реалізації наукових відкриттів.
У сучасному виробництві наука поступово перетворюється у безпо¬середню продуктивну силу. По-перше, результати наукових досліджень втілюються в техніці, техно-логії, у матеріальному виробництві взагалі, тобто наука виконує так звану матеріально-технічну функцію.
По-друге, наукові знання втілюються в самих виробниках, у людях, їхніх світоглядах, творчих здібностях, тобто шляхом особистісної орієнтації науки. В ході розгортання НТР все чіткіше проявляється ця тенденція, постає об'єктивна необхідність вдосконалення творчих здіб¬ностей особистості. Без інтелектуального розвитку людини-робітника, інженера, техніка, ор¬ганізатора виробництва неможливий і успішний розвиток техніки, технології, їхнє використання у виробництві.
Таким чином, наука шляхом втілення її досягнень в техніці, в технологічних процесах, а також розвитку творчих здібностей, духов¬ного вдосконалення учасників виробництва безпосередньо підсилює виробничі можливості людини і суспільства, а отже, є безпосередньою продуктивною силою.
Тобто НТР— це докорінне перетворення про¬дуктивних сил на базі перетворення науки в безпосередню продук¬тивну силу, зміна місця та ролі людини у виробництві.
На думку вчених, науково-технічна революція бере початок у се¬редині 50-х років XX ст. з впровадженням комплексної механізації, з космізацією, оволодінням ядерною енергією, винайденням ЕОМ.
Сучасний етап НТР все більше пов'язується з такими її пріоритет¬ними напрямками, як: автоматизація, роботизація, кібернетизація, розвиток мікроелектроніки, біотехнології, інформатики.
Ядром, основою самої ж автоматизації виступає комп'ютерна тех¬ніка. Водночас дедалі більшу роль у житті суспільства відіграє інфор¬матика. Тому сучас¬ний етап науково-технічної революції можна назвати комп'ютерно-інформаційним. Комп'ютеризація стає звичним, повсякденним явищем:, інших категорій працівни¬ків розумової праці.
Інформатика в житті сучасного суспільства починає набувати ви¬нятково важливого значення. Зокрема, вона може здійснювати серйоз¬ний вплив на прискорення темпів економіки шляхом вдосконалення управління, що спирається на інформатику. Від чітко поставленої оперативної інфор¬мації значною мірою залежить дотримання виробничої дисципліни.
Звичайно, у суспільстві все ще панує так звана паперова інформа¬ція, але головним носієм інформації все більше стає пам'ять комп'юте¬ра, тобто безпаперова інформатика. Зміст цієї якісно нової технології інформаційних процесів полягає у звільненні мозку людини від нетворчої, механічної, рутинної роботи, у створенні вели¬чезних масивів інформації, у передачі значної частини такої роботи машинам, щоб звільнити резерви мозку для творчої діяльності різних видів, у тому числі з переробки та використання інформації.
|
