Субота, 23.11.2024, 03:14

Робимо магістерську роботу

Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Управління в будівництві [6]
конспект лекцій
Документи [4]
Цікаве [2]
Філософія [56]
stats
Пошук
Форма входу
Статті
7. Атомістичні вчення античності (Демокріт, Епікур, Лукрецій Кар)
Поняття субстанції у філософії
Матеріальне виробництво – основа існування і розвитку суспільства. Людина суб’єкт життєдіяльності суспільства.
Вимоги до написання тексту та оформлення курсової роботи
Філософія Стародавнього Сходу (Китай, Індія): загальна характеристика
Нові файли
наказ 1112 МОН
ДСТУ Б В.2.7-46-96. Будівельні матеріали. Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови.
Головна » Статті » Філософія

Діалектика кількісних і якісних змін.
Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні відображає ту важливу особливість об'єктивної дійсності, за якої всі предмети, процеси і явища набувають визначеності через взаємодію, суперечливість своїх зовнішніх та внутрішніх властивостей, кількісних та якісних характеристик, котрі існують об'єктивно, незалежно від волі й бажання людей. Щоб з'ясувати суть закону взаємного переходу кількісних змін у якісні, його прояви й діяння, необхідно розкрити зміст таких категорій, як якість, кількість, властивість, міра, стрибок Якість – це тотожна буттю визначеність. Якщо річ втрачає визначеність, то вона втрачає і свою якість. Розрізняють якість як безпосередню визначеність, що сприймається органами відчуттів, і якість як сукупність суттєвих властивостей речі, що сприймається опосередковано через мислення. Однак цього ще не досить для визначення якості як філософської категорії. Бо в такому разі мова йде про з'ясу вання якості, коли окремі властивості предмета, можливо, не найсуттєвіші, видаються за його якість. Поняття якості у буденному і філософському розумінні не збігаються. Отже, є така якість, яка сприймається відчуттям, і якість як філософська категорія, котра означає сукупність суттєвих властивостей предмета, із втратою яких предмет неодмінно втрачає свою визначеність, тобто свою якість. Суттєві властивості речі не сприймаються на рівні відчуттів, бо є результатом теоретичного узагальнення. Кількість – філософська категорія, що відображає такі параметри речі, явища чи процесу, як число, величина, обсяг, вага, розміри, темп руху, температура тощо. За висловлюванням Гегеля, кількість — це "знята визначеність". Термін "зняти", якому Гегель надавав великого значення, означає "зберегти, утримати і в той же час припинити, покласти край". Тому кількість як "знята визначеність" виступає запереченням якості, є її діалектичною протилежністю, що взаємодіє з нею. До певного часу кількість, її зміна не зачіпають якості предмета і тому на це не завжди звертають увагу, зауважує Гегель. Але це лише так здається. Врешті, зростання кількості веде до суттєвих перетворень існуючого. Якісні зміни, що відбуваються в об'єктивному світі, здійснюються лише на основі кількісних змін. Звичайно, у гегелівській філософії взаємоперехід кількісних змін у якісні виступає як закон мислення, логіки. Однак суть цього закону і полягає саме в тому, що він має відношення не лише до мислення, логіки, а й до самої дійсності, її розвитку. Сам Гегель показав це, наводячи блискучі приклади, взяті з життя. Взаємозв'язок кількісних і якісних змін здійснюється і в процесі пізнання, мислення. Процес збирання фактів, аналітична розумова діяльність є тією необхідною базою, котра передує новим відкриттям, досягненню нових знань.
Категорія: Філософія | Додав: Admin (03.12.2010)
Переглядів: 4001 | Теги: зміни, якість | Рейтинг: 3.0/4
Пошук
Друзі сайту
  • чудові фото Полтава
  • статті про будівництво в Україні
  • Законодательство Украины
  • Кошториси - сметы будівельнику
  • хмарка магістра
    будівництво Організація управління капітальним Організація управління капітальним Організація управління капітальним Ринок кінцевої будівельної продукці креслення Плакат філософія Висновки суспільство джерела структура культура цивілізація науково-технічний прогрес Рецензія існування Правила оформлення МР природа ПЗ система проблема результат теоретично функція Наукові ступені Загальні вимоги техніка Людина Болонський процес практика істина магістр пізнання Форма категорії заперечення зміни якість діалектика розуміння розвиток звязки субстанція буття релігія наука теорія психоаналіз неопозитивізм позитивізм презентація життя Ірраціоналізм марксизм закон аспірантура докторантура міністерство Російська філософія стаття академія вимоги МОН аспирантура філософська концепція кант ідеали метод пізнання натурфілософія Філософія Середньовіччя Елліністична і римська філософія матерія і форма Сократ Атомістичні вчення Філософія Стародавнього Сходу німецька філософія середньовічна філософія
    © Pedchenko 2009-2024Хостинг від uCoz