Поняття "діалектика", якщо розглядати його в історико-філософському аспекті, має декілька визначень:
1) в античній філософії поняття "діалектика" озна¬чало мистецтво суперечки.
2) під "діалектикою" розуміють стиль мислення, який характеризується гнучкістю, компромісністю;
3) діа¬лектика — це теорія розвитку "абсолютної ідеї", "абсолютного духу" (у Гегеля);
6) діалектика — це на¬ука про найбільш загальні закони розвитку природи.
7) діалектика — це логіка, логічне вчення про закони і фор¬ми відображення у мисленні.
9) діалектика — це загальний метод, методологія наукового пізнання, творчості взагалі.
Отже, діалектика як певна філософська концепція має багато ви¬значень, але три найважливіші виміри діалектики, а саме: про діалек¬тику як теорію розвитку, як логіку і як теорію пізнання. Відповідно будуть розглянуті і їхні альтернативи. Почнемо з метафізики — анти¬поду діалектики як теорії розвитку.
Термін "метафізика" дослівно означає "після фізики". Він був уперше застосований у зв'язку з класифікацією фі¬лософської спадщини Арістотеля Андроніком Радоським (1 ст. до н.е.), який об'єднав різні лекції і замітки Арістотеля з філософії під такою назвою. Згодом термін "метафізика" набув іншого, більш широкого філософського значення.
Поняття "метафізика" в історико-філософському аспекті має ряд значень – це вчення про надчуттєві, недоступні досві¬дові принципи і начала буття (існування світу); це синонім філософії; вживається для означення чогось абстрактного, малозрозумілого; це концепія розвитку, ме¬тод пізнання, альтернативний діалектиці. В значенні "антидіалектика" термін "метафізика" запровадив у філософію Гегель.
Альтернативність діалектики і метафізики як двох концепцій розвитку і методів виявляється:
1. У розумінні зв'язку старого і нового. З точки зору метафізики старе повністю відкидається новим, оскільки вони є протилежностя¬ми, котрі виключають одна одну. Діалектичний пог¬ляд передбачає, що розвиток включає в себе і старе, тобто все те, що необхідне для дальшого розвитку нового
2. У розумінні джерела розвитку, руху, зміни. Метафізи¬ка обмежуються уявленням про "першо-поштовх" як джерело руху, тобто знаходить його поза самими пред¬метами і явищами, діалектики, яка таке джерело руху і розвитку вбачає у внутрішній суперечності речей і явищ.
4. У розумінні спрямованості розвитку. Діалектика, як відомо, виходить з того, що розвиток відбувається не по колу, не за прямою, а за анало¬гією зі спіраллю, оскільки в процесі розвитку є повтори, повернення назад, відтворення того, що було.
5. У самому стилі мислення. Для метафі¬зики характерна однобічність, абсолютизація, прямолінійність. З точки зору діалектики, щоб справді знати пред¬мет, необхідно вивчити всі його сторони, всі зв'язки.
|
