Основна частина пояснювальної записки складається з розділів і підрозділів. Невеликі за обсягом розділи можуть не містити підрозділів. Розділ може мати вступ, який поміщається перед першим підрозділом і по суті є короткою анотацією розділу. В кінці кожного розділу, як правило, формулюють висновки із стислим викладенням отриманих у даному розділі наукових і практичних результатів. Це дає змогу швидко ознайомитися з роботою та вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
Кількість і перелік розділів основної частини, їх назви та обсяг зумовлюються змістом магістерської роботи, отриманими науковими й практичними результатами. Обов'язковими для кожної роботи є наявність і зміст перших трьох розділів, а також економічного обґрунтування розроблення.
Розділ 1. Огляд літератури. Шляхом критичного аналізу літературних джерел слід схарактеризувати основні етапи розвитку наукової думки і технічних рішень за темою магістерської роботи, окреслити коло розв’язаних питань та питань, що залишились нерозв’язаними, і таким чином знайти місце своєї роботи у вирішенні поставленої задачі. Розділ закінчується висновками про стан розв’язання проблеми та формулюванням задач магістерської роботи.
Розділ 2. Теоретичне обґрунтування роботи. На основі аналізу даних науково-технічної літератури, відомих теорій і методів розрахунку робиться спроба якісного чи кількісного теоретичного прогнозування результатів майбутнього дослідження. Оцінюється можливий вплив окремих факторів на досягнення кінцевої мети і встановлюються доцільні межі їх варіювання при проведенні експериментальних досліджень. За неможливості апріорного теоретичного прогнозування даний розділ може містити оцінку узгодженості результатів, отриманих у магістерській роботі, з відомими теоріями чи результатами експериментальних досліджень. У такому випадку він розміщується після розділів, у яких виконано аналіз та узагальнення результатів власних досліджень. Назву розділу конкретизують відповідно до теми дослідження.
Розділ 3. Методика досліджень. Шляхом порівняльного аналізу можливих методів вирішення задачі магістерської роботи розробляються й описуються загальні підходи до її розв’язання та методики проведення окремих досліджень. Наводяться методи теоретичних і експериментальних досліджень, принципи дії та характеристики апаратури, аналізуються можливі похибки вимірювань, описуються методи обробки та аналізу результатів. Стандартні чи загальновідомі методики описуються коротко з посиланням на відповідну літературу (ДСТУ, ГОСТ, довідники і т.п.). Запропоновані вперше чи модифіковані автором методи досліджень слід описати детально, обґрунтувавши доцільність їх використання.
Наступні розділи містять результати теоретичних та експериментальних досліджень, їх обробку, аналіз і рекомендації щодо практичного використання. Описуються й обґрунтовуються виконані конструкторські розробки та інженерно-технологічні рекомендації. Результати власних досліджень викладаються з вичерпною повнотою, підтверджуються необхідними фактичними даними і порівнюються з результатами вітчизняних та зарубіжних досліджень. Слід також обґрунтувати новизну й достовірність отриманих наукових і практичних результатів, повноту вирішення поставлених задач, необхідність та напрями подальших досліджень. Виклад матеріалу підпорядковується одній провідній ідеї, визначеній автором та науковим керівником, як мета і завдання кваліфікаційної магістерської роботи.
Останній розділ містить економічне обґрунтування виконаних розроблень. У ньому може бути наведена оцінка собівартості запропонованої технології, конструкції, матеріалу чи виробу (в абсолютних цінах), розрахунок економічного ефекту від упровадження запропонованих технічних рішень у виробництво, порівняння рішень, розроблених автором, із відомими аналогами (технічний, соціальний та економічний ефект у відносних цінах).
|
