Німецькі ВНЗ переживають епоху змін. Німеччина належить до числа перших європейських держав, що підписали в 1999 році Болонську декларацію про створення єдиного загальноєвропейського освітнього простору. У вузах країн-учасниць вводяться близькі за типом навчальні програми і дипломи, що дають можливість підвищення академічної мобільності, полегшення взаємного визнання дипломів і забезпечення конкурентоспроможності європейських вузів.

Головний елемент Болонського процесу, до якого в даний час підключилися 46 держав - це дворівнева система навчання: бакалавр (BA - Bachelor) - магістр (MA - Master). Крім цього, ряд країн вже визнали аспірантуру (Promotion) в якості третього рівня.

Оцінка академічної успішності в рамках Болонського процесу відбувається за Європейською системою заліку знань (ECTS - EuropeanCreditTransferSystem). ECTS оцінює навчальне навантаження студентів за обсягом роботи, необхідного для успішного закінчення навчання. Одна кредитна одиниця ECTS відповідає 30 годинам навчального навантаження.

На даний момент у німецьких вузах співіснують паралельно дві структури навчання:
нова дворівнева система бакалавр - магістр, а також традиційні навчальні програми з отриманням диплома (спеціаліста) або магістра (Magister Artium).

На вересень 2007 року загальне число навчальних програм у німецьких вузах становило 11.803, з них: бакалавр - 3.377, магістр - 2.283, диплом-спеціаліст (університет) - 1.438, MagisterArtium - 1.173, держіспит (юристи, вчителі, медики) - 2.507, диплом -спеціаліст (Fachhochschule) - 820, інші - 205.
Бакалавр (Bachelor) - перший диплом, що дає право на професійну діяльність. Тривалість навчання складає 3-4 роки, для допуску необхідний атестат про закінчену середню освіту (Abitur). Для отримання ступеня бакалавра необхідно набрати в залежності від навчального плану від 180 до 240 кредитних одиниць. Бакалаврат дає базові знання за фахом і методичні навички, а також широку професійну орієнтацію.

Магістр (Master) - другий диплом після 1-2 років навчання (60-120 кредитних одиниць). Початок навчання або відразу після бакалаврату, або після декількох років професійної діяльності. У магістратурі робиться акцент на більш глибоку спеціалізацію і на наукову роботу. Магістратура разом з дипломом спеціаліста є передумовою для допуску до аспірантури.

Диплом (Diplom) - традиційна форма навчання, яке завершується дипломною роботою, а також письмовими та усними іспитами.

Magister Artium - свідоцтво про успішно закінченому курсі з гуманітарних та соціальних наук, в рамках якого допускаються різні комбінації дисциплін.

Державний іспит (Staatsexamen) - форма навчання з медицини, права, фармацевтиці, а також для вчителів середньої школи, що закінчується держіспитів. Держіспит приймає державна екзаменаційна комісія. Зміст курсів та іспитів регулюється у законодавчому порядку. Перший держіспит зазвичай теоретичний, другий - завершує цикл професійної практичної підготовки.

Аспірантура (Promotion) - розглядається в Німеччині як третій ступінь Болонського процесу. Написання дисертації можливо тільки в університетах. Підготовка дисертації (Promotion), пов'язана з проведенням незалежного наукового дослідження, триває протягом 2-4 років після отримання магістерського або еквівалентної ступеня (Diplom / Erstes Staatsexamen / Magister Artium). Ступінь кандидата наук (Doktor) присвоюється після написання дисертації та успішної здачі усного іспиту, або захисту дисертації.

Структура навчальних програм
Бакалаврські та магістерські програми діляться на модулі. Модуль складається з тематично пов'язаних навчальних занять - лекцій, семінарів, практичних робіт - і передбачає академічну навантаження від 6 до 10 годин на тиждень. За кожний модуль нараховуються кредитні пункти ECTS. Для закінчення навчання необхідно набрати певну кількість кредитних одиниць.

Традиційні навчальні програми, які закінчуються складанням іспитів на диплом (спеціаліста), Magister Artium або держіспит, діляться на два цикли навчання:

- початковий (Grundstudium),

- основний (Hauptstudium).

Вивчення дисциплін початкового циклу в університетах триває в середньому 4 семестри (2 навчальних роки) і закінчується здачею проміжних іспитів (Diplom-Vorprufung, Zwischenprufung). Успішне складання цих іспитів дає студентові право продовжувати навчання на другому ступені, тобто перейти на основний цикл навчання (Hauptstudium).

Навчання на основному циклі (Hauptstudium) передбачає поглиблене вивчення дисциплін
Спеціалізація, триває зазвичай ще 5 семестрів і закінчується випускними іспитами на отримання диплома (Diplom).

Початок і тривалість навчання

Навчальний рік поділяється на два семестри. Зимовий семестр починається, як правило, в жовтні, літній семестр - у квітні. Вільний від занять час передбачено для здачі іспитів і проходження практики.

Для кожної дисципліни відповідне Положення про навчання встановлює стандартний термін навчання, за який воно може або має бути завершено. У цей термін включені семестр практики або стажування, а також завершальна фаза іспитів. За традиційним навчальним програмам стандартний термін становить 9-10 семестрів, за бакалаврськими програмами - 6 семестрів, за магістерськими - від 2 до 4 семестрів.